Кожна квітка – унікальна і вона потребує особливого догляду
У мене не настільки багато квітів, як у мами і бабусі. Можливо, тому що в них є грядки, а в мене лише підвіконник. Зате в душі – любові до квітів у нас порівно.
У мами і бабусі квіти ростуть завжди і різноманітні. Весною сезон відкривають білосніжні підсніжники, загадкові проліски, усміхнені фіалки, далі їх змінюють одинокі нарциси та наповнені гармонією тюльпани, пахучі півонії (чомусь бордові півонії нагадують школу, мабуть тому, що закривають навчальний рік…).
Влітку вже грядка у моїх рідних майорить жовтими і золотими ліліями, гордими гладіолусами, ромашками різних сортів, тендітними волошками, різнокольоровими майорами, яскравими дзвіночками, королевами-розами, які часто сусіди просять зірвати на чергове День народження тітки Ліди чи бабусі Олі :)
Осінній сезон відкривають айстри. Чомусь саме вони асоціюються з 1 вереснем, початком нового етапу у твоєму житті. Проте так було лише в школі, зараз вони, як і інші осінні квіти – хризантеми (до речі, мої улюблені) для мене пахнуть ностальгією…
Айстри – нагадують шкільні моменти, а хризантеми… щось глибше, серйозніше… Через це я з особливою любов’ю (зрозумілою лише мені) їх доглядаю, підв’язую, щоб прохолодний осінній вітер не зламав куща, а коли починаються перші приморозки, викопую кущ хризантем і саджаю у горщик. Вони довго стоять у кімнаті і милують око своєю красою аж до пізньою осені.
Такі чудові квіти – не лише досягнення моїх рідних, а й без особливої скромності скажу, що моє також. Адже я регулярно, коли приїжджаю до мами в Малу Виску, то ми на грядці проводимо у праці чимало часу. Та й бабуся радо мене зустрічає в Лозоватці, особливо весною, коли сонце тільки-но припікає, даючи продих життю, а бур’ян намагається витіснити ще «ненароджені» квіти, які ледь пробиваються з-під землі. Тоді ми з бабусею беремо сапки і стаємо в боротьбу за життя квітів.
Таке квіткове царство може мати кожен, у кого є земельна ділянка. До речі, ще один момент. Ми саджаємо і лікувальні рослини, які можна використовувати з користю для свого здоров’я. Наприклад, напоєну сонцем календулу (в народі кажуть «нагідки»), а також ромашку, м’яту, мелісу. Цього добра на бабусиній грядці чимало. Ми разом їх не лише обробляємо, а й збираємо та висушуємо, а потім протягом цілого року п’ємо цілющі чаї.
І не думайте, що взимку квітковий сезон завершується – він триває вічно. Правда, тоді подвійна увага – кімнатним рослинам, які кожен з нас вирощуємо у власному будинку. Та це тема – окремої розповіді.
На завершення скажу, щоб мати гарний результат потрібно вкласти у справу, якою займаєтесь, всю свою любов і старання, тоді успіх очевидний! І не забувайте, звичайно ж, що кожна квітка – унікальна і вона потребує особливого догляду!
Вікторія Семененко
Статья конкурсная. Спонсор конкурса - интернет-магазин садовых растений и товаров Greensad